Кол-во книг: 2249, статей - 10036

Разделы


Теория государства и права
Аграрное право
Государственное право зарубежных стран
Семейное право
Судебные и правоохранительные органы
Криминальное право
История государства и права России
Административное право
Гражданское право
Конституционное право России
История государства и права зарубежных стран
История государства и права Украины
Банковское право
Правовое регулирование деятельности органов ГНС
Юридическая психология
Финансовое право
Юридическая деонтология
Трудовое право
Предпринимательское право
Конституционное право Украины
Разное
История учений о государстве и праве
Уголовное право
Транспортное право
Авторское право
Жилищное право
Международное право
Международное право
Наследственное право
Налоговое право
Экологическое право
Медицинское право
Информационное право
Судебное право
Страховое право
Торговое право
Хозяйственное право
Муниципальное право
Договорное право
Частное право


Тексты книг принадлежат их авторам и размещены для ознакомления

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 19      Главы: <   8.  9.  10.  11.  12.  13.  14.  15.  16.  17.  18. > 

ГлаваХІ СОЦІАЛЬНІ ПЕНСІЇ І ДЕРЖАВНІ СОЦІАЛЬНІ ДОПОМОГИ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ, БАГАТОДІТНИМ І НЕПОВНИМ СІМ'ЯМ

§1. Загальна характеристика соціальних пенсій і підстави їх надання

В Основних напрямах реформування пенсійного за­безпечення в Україні підкреслюється, що інститут соці­альних пенсій буде трансформований у систему держав­них допомог на основі закону про соціальну допомогу. Соціальні пенсії передбачається виплачувати за раху­нок коштів державного і місцевого бюджетів. Це доз­волить, як відзначається в документі, більш чітко про­вести розмежування джерел фінансування основних видів соціальних виплат і створить умови для уніфікації законодавства про соціальний захист непрацездатних, малозабезпечених громадян.1

Однак, як нам вважається, поки що не можна відмов­лятися від практичної цінності соціальних пенсій, їх значення і правового забезпечення. Тому дане питан­ня вимагає багатоаспектного підходу для свого вирішен­ня. Соціальні пенсії стали нормою, критерієм визна­чення соціальної забезпеченості громадян, установлен­ня розмірів пенсійних надбавок до основних пенсій.

Інститут соціальних пенсій з'явився внаслідок три­валих наукових дискусій в восьмидесяті роки. В юри-

] Див.: Офіційний вісник України, 1998.— № 15.— Ст. 569.

255

дичній літературі висловлювалися різні точки зору з цього питання. Перемогла думка вчених і законодав­ця про доцільність введення соціальних пенсій як інституту права соціального забезпечення непрацездат­них громадян.

Соціальні пенсії вперше введені в законодавство про ціал          б                   ^

соціальне забезпечення з^січня

 p. Законом ко-

 ^_                  p   Законом ко

лишнього Союзу РСР «Про пенсійне забезпечення гро­мадян у СРСР» від 15 травня 1990 року.1 Вони збере­жені й у Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р. Більш того, Інститут соціаль­них пенсій удосконалений, зменшений вік, з досягнен­ням якого призначаються соціальні пенсії. Він тепер прирівняний до загального пенсійного віку, а був на п'ять років більше.

Соціальні пенсії виділені в спеціальний розділ За­кону України «Про пенсійне забезпечення», що містить всього чотири статті. Такий невеликий обсяг норматив­ного матеріалу про соціальні пенсії пояснюється незнач­ним числом осіб, що забезпечуються такими пенсіями. Так, трудові пенсії одержують більше 95 відсотків пен­сіонерів, соціальні — менше 5 відсотків. З 13,5 млн пен­сіонерів соціальні пенсії одержують в Україні близько 500 тис. чол.2

Соціальні пенсії, як і трудові, поки що виплачують-ся з Пенсійного фонду України. Але уже частково ком^"" пенсуються з державного бюджету. По наявних даних, на виплату соціальних пенсій витрачається щомісяця більше 15 млн гривень.3

Правовий режим надання соціальної пенсії пенсі­онеру розрізняється заісуб'єктивною ознакою в залеж-

ності від категорії одержувачів пенсії кісоби, що досяг­ли пенсійного віку^иінвадіди всіх гру-їЦйшваліди з ди­тинства та ін.), а такожнвід причин відсутності права на трудову пенсію.

1 Ведомости Съезда народных депутатов СССР и ВС СССР, 1990.— № 45.— Ст. 416.

3 Урядовий кур'єр, 1998.—№119-120.

3 Там же.

Підставою призначення соціальної пенсії єЦїепра-це^цщтність ^^відсутність права на трудову пенсію. до~ осіб, що мають право на соціальну пенсію, належать інваліди І і II груп, у тому числі інваліди з дитинства, а також інваліди НІ групи; особи, що досяглипенсій^ ного віку (чоловіки 60 років, жінки~55 років)Гдїти(які не досягли 18 років чи старше цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років) в разі втра-ти_£одувальника; діти-інваліди у віці до 16 років.

На відміну від тру^шшіуцпедсій, розмц^яких визна­чається (ггаж£м, заробітком, у мовами, лраці, сощальні negcu враховують тільки соціальну незахишеністьне-працездатних громадян. Розмір цих пенсій диферен­ційований: від ЗО до 200 відсотків мінімального розмі-£У_пенсії за віком. Соціальні пенсії в розмірьГОО від-сотків мінімальної пенсії за віком призначаються: не­працюючим, непрацездатним чоловікам, що досягли 60-літнього віку, а жінкам — 55 років, і таким, що не д набули права на трудову пенсію без поважних протіт. 5)Особи, що досягли пенсійного віку, а також інваліди III групи, що не набули права на трудову пенсію з поваж­них причин, мають право на соціальну пенсію в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. ^Асоціальні пенсії в розмірі 100 відсотків мінімальної іїенсії за віком призначаються інвалідам II групи, ді-тям-інвалідам.у віці до 16 років і дітям_(що не досяг­ли 18 років чи старше цього віку, якщо вони стали інва­лідами до досягнення 18 років) в разі втрати гшгувялт.-ника. У такому ж розмірі призначається соціальна пен­сія ^M^Q^^^^^^SJ^jS^^^ieJ^9^1^E^^

дом за дітьми, що не досягли 8 рокіи, і яр пряпю?., ^> Інвалідам J. групи, матерям-героїдям. яким присвоє­не звання «Мати-героїня», соціальні пенсії признача­ються в розмірі 200 відсотків мінімальної пенсії за

віком.                           ~~~-----»

Постановою Кабінету Міністрів України «Про під­вищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат пенсіонерам»—ВІД Ю листопада 2000 року № 1686і ус-

1    j-V_I- •       • "

256

 Офіційний вісник України, 2000.— № 46.— Ст, 1996.

257

тановлена нова цільова грошова доплата до усіх видів і розмірів пенсій. Так, з 1 грудня 2000 р. цільовіГгро-шова дртт.пята_налірожиття призначається непрацездат­ним громадянам — до 25 грн. на кожного одержува­ча пенсії, щомісячний розмір пенсій яких не досягає 55 грн. Розмір доплати до соціальних пенсій пенсіо­нерам за віком, що жодного дня не працювали і не ма­ють права на трудову пенсію, встановлений у сумі до 16 грн. 70 коп.

Також переглянута риса малозабезпеченості і міні­мальна заробітна плата. Законом України від 1 черв­ня 2000 р.1 установлена нова величина вартості межі малозабезпеченості і мінімальна заробітна плата. З 1 лип­ня 2000 р. мінімальна заробітна плата становить 118 грн. на місяць.

У зв'язку зі збільшенням вартості межі малозабез­печеності, мінімальної заробітної плати і підвищенням з 1 грудня 2000 р. мінімального розміру трудових пенсій вважається, що має потребу в коригуванні і розмір со­ціальної пенсії. Однак він уже багато років залишаєть­ся незмінним на рівні 16,70 грн. на місяць.

§2, Державні соціальні допомоги

як інститут права соціального забезпечення

На відміну від пенсійного забезпечення, державна до­помога надається громадянам у тих випадках, коли во­ни її потребують. Але не на розсуд органів, що її нада­ють, а в зв'язку зі встановленими законодавством ви­падками. Державна допомога охоплює окремі види за­безпечення, що практично не підпадають під принци­пи соціального страхування. Вона надається найменш соціально захищеним категоріям населення в індиві­дуальному порядку за рахунок коштів Пенсійного фон­ду чи асигнувань з державного і місцевого бюджетів.

У юридичній літературі з проблем соціального за­безпечення B.C. Андреєвим, Р.І. Івановою та іншими

1 Урядовий кур'єр, 2000.— № 112.

258

вченими1 була здійснена спроба довести теоретичну і практичну цінність допомог і показати їхню службову роль як виду соціального забезпечення. Сформульова­но визначення поняття допомоги як інституту права соціального забезпечення.

У літературі пропонується наступне визначення по­няття допомоги: допомоги — це грошові періодичні соці-

ьні_виплд,ти, що носять характер державної допомо-

гп громадянам, що надаються у випадкахінсҐумовах,  законодавством, з компенсаційними й

Jhiuumu цілями. Використовуючи по суті вірне, погляд, визначення поняття допомоги, можна сказати, що воно і тепер прийнятне як теоретична основа. Ра­зом з тим цільове призначення допомог сьогодні зву­жується, вони усе більше стають адресною допомогою непрацездатним, малозабезпеченим громадянам.

Державна допомога як соціальна допомога займає важливе місце в системі соціального захисту сімей, що мають дітей. Допомога надається в грошовій формі і по­кликана вирівнювати доходи сімей, що мають дітей, сти­мулювати народжуваність. Основне завдання держав­ної допомоги полягає в матеріальній підтримці сімей, що мають дітей. Тому такі допомоги часто називають­ся соціальними допомогами.

Різноманіття видів допомог, передбачених у чинно­му законодавстві, широта охоплення громадян, мож­ливість з їхньою допомогою більш гнучко і цілеспря­мовано задовольняти різні разові і поточні потреби на­селення викликає необхідність їх класифікації, групу­вання за визначеними ознаками, цілями і задачами.

Визначальним критерієм класифікації є соціально-правові підстави надання допомог, закріплені в чинно­му законодавстві. Сутність цих підстав визначає не

1 Див.: Андреев B.C. Право социального обеспечения в СССР: Учебник.— М.: Юрид. лит., 1987.— Сс. 272-274; Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР.— М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986.— Сс. 153-165.

2 Иванова Р.И., там же.— С. 162.

259

тільки цільове призначення, суб'єктивний склад одер­жувачів, але і, у кінцевому рахунку, тривалість випла­ти допомог.

Аналіз законодавства в цій сфері дозволяє виділити шість груп підстав надання допомоги: тимчасову непра­цездатність; безробіття; дітонародження; неповноліття дітей; прожиття непрацездатних громадян; підтримка бюджету сім'ї при неординарних обставинах.

Фінансування системи соціальних допомог прова­диться з трьох основних джерел: обов'язкового держав­ного соціального страхування, асигнувань з державно­го і місцевого бюджетів. Надання допомог за рахунок коштів державного соціального страхування розгля­дається в окремій главі підручника.

Отже, розглянемо групи соціальних допомог за їх цілеспрямованістю. До першої групи допомог, в основі яких лежить тимчасова непрацездатність, належать: до­помоги, призначувані у випадках хвороби, при необхід­ності догляду за хворим членом сім'ї, при карантині, при тимчасовому переводі на іншу роботу в зв'язку з захворюванням туберкульозом чи професійним захво­рюванням, при протезуванні з розміщенням у стаціо­нар протезно-ортопедичного підприємства. Тимчасова непрацездатність засвідчується лікарняним листом, на підставі якого призначається і виплачується допомога по державному соціальному страхуванню.

В основі другої групи допомог лежить безробіття з незалежних від громадян обставин. Допомоги за цією групою підстав призначаються і виплачуються відпо­відно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок бізробіт-тя» від 2 березня 2000 року.1

До третьої групи відносяться допомоги, в основі яких лежить така підстава, як дітонародження. Діто­народження як природний демографічний фактор об'єктивно викликає необхідність соціальної підтрим­ки державою сім'ї. Охорона материнства і дитинства

1 Відомості Верховної Ради України, 2000.— № 22.— Ст. 17.

260

забезпечується трудовим та сімейним правом. Але во­на, природно, знаходиться в рамках інститутів права соціального забезпечення. Облік правом потреб сім'ї, викликуваних дітонародженням, обумовив існування цілого блоку різних видів допомог, що за цілеспрямо­ваністю можна назвати сімейними. До них відносять­ся: допомоги з вагітності й пологів; одноразова допо­мога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-літнього віку; щомі­сячні допомоги багатодітним і неповним сім'ям; до­помоги на дітей військовослужбовців термінової служ­би та ін.

Допомоги четвертої групи, в основі яких лежить неповноліття дітей, за цільовим призначенням прими­кають до допомог третьої групи (допомог по дітонарод­женню). Частина з них виконують подвійну функцію (функцію дітонародження і матеріальної підтримки сімей). Однак є і такі допомоги, що спрямовані тільки на матеріальну підтримку неповнолітніх дітей. Наприк­лад, грошові виплати матерям (батькам), зайнятим до­глядом за трьома і більше дітьми у віці до 16 років; грошові виплати матерям (батькам), зайнятим догля­дом за чотирма і більше дітьми у віці до 16 років; до­помога на дітей у віці до 16 років (учнів до 18 років); допомоги по догляду за дитиною-інвалідом до досяг­нення нею 16-літнього віку; допомоги на дітей військо­вослужбовців термінової служби.

Допомоги п'ятої групи за своєю метою близькі до со­ціальних пенсій — вони покликані забезпечувати про­життя самотніх непрацездатних громадян з мінімаль­ними доходами. їм призначається щомісячна цільова доплата до пенсій у розмірах до рівня, встановленого за­конодавством сукупного доходу на члена сім'ї.1

І, нарешті, шоста група допомог — потреба в підтримці бюджету сім'ї при неординарних обстави-

1 Див.: Постанова Кабінету Міністрів України 4Про підви­щення розмірів пенсій та інших соціальних виплат пенсіонерам» від 10 листопада 2000 р. // Офіційний вісник України, 2000.— № 46.— Ст. 1996.

261

нах. Вона обумовлена різними факторами: смертю чле­на сім'ї і необхідністю надання допомоги на похован­ня; хворобою громадян, що постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи; перебуванням дітей під опікою чи на піклуванні. До допомог цієї групи також належать одноразові допомоги, передбачені локальни­ми нормативними актами при настанні стихійних лих; потреби в оплаті лікування та ін.

Однак цільова спрямованість допомог — не єдина оз­нака, що їх класифікує. Для інституту допомог харак­терною ознакою є також тривалість їх виплати. З цього погляду, допомоги можуть бути розподілені на однора-зозі, періодичні (у вузькому смислі) і щомісячні.

До одноразових допомог відносяться: одноразова до­помога при народженні дитини, допомога на лікуван­ня, поховання та в інших випадках. Вони призначені для разового відшкодування додаткових витрат тим громадянам, у яких наявні умови, що дають право на конкретний вид одноразової допомоги.

До періодичної, у вузькому смислі, допомоги нале­жать допомоги, що виплачуються у випадках хвороби, вагітності і пологів, при карантині, протезуванні і т.д. Періодичні допомоги призначені для заміни втраченого заробітку в повному обсязі чи частково, коли в праців­ника з'являється право на їхнє одержання. Періодичні допомоги відрізняються від одноразових, разових допо­мог тим, що вони мають певну тривалість у часі, хоча і не перетворюються в щомісячні допомоги. Так, допомо­ги через хворобу будуть виплачуватися працівнику вся­кий раз при захворюванні і, як правило, протягом усього періоду хвороби.

Щомісячні допомоги припускають здійснення грошо­вих виплат регулярно протягом тривалого періоду. Три­валість виплати цих допомог визначена законом і зале­жить від виду допомоги. Вона коливається (від 3 років по догляду за дитиною до 16 років (18 років — для уч­нів і т.д.).

Законодавство про допомоги динамічно розвиваєть­ся, з'являються нові види допомог (адресна соціальна до-

262

помога), змінюються терміни, порядок призначення і ви­плати допомог, підвищуються їх розміри.

§3. Порядок і умови призначення окремих

видів державної соціальної допомоги

сім'ям з дітьми

Правове регулювання призначення і виплати допо­мог здійснюється Законом України «Про державні до­помоги сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 р. (з на­ступними змінами і доповненнями).1 Цей Закон перед­бачає більше десяти різних видів допомог. Умовами призначення того чи іншого виду допомоги є конкретні обставини сім'ї, що претендує на соціальну допомогу.

У даному параграфі ми спробуємо розглянути весь спектр сімейних допомог, призначуваних сім'ям з діть­ми органами соціального захисту. У нього не включа­ються лише допомоги по тимчасовій непрацездатності, призначувані за рахунок коштів обов'язкового держав­ного соціального страхування (розглядаються в окремо­му розділі підручника).

Допомоги можуть бути призначені:

—  з вагітності й пологів;

—  при народженні дитини;

—  по догляду за новонародженою дитиною до досяг­нення нею 3-літнього віку;

—  матерям (батькам), зайнятим доглядом за трьо­ма і більше дітьми до 16 років;

—  матерям (батькам), зайнятим доглядом за чотир­ма і більше дітьми у віці до 16 років;

—  на дітей у віці до 16 років (учнів — до 18 років);

—  батькам, зайнятим доглядом за дитиною-інвалі-дом;

—  на дітей самотнім матерям;

—  на дітей військовослужбовців термінової служби;

—  на дітей потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

1 Див.: Відомості Верховної Ради України, 1993.— № 5.— Ст. 271; 1994.— № 11.— Ст. 47; 1999.— № 19.— Ст. 174.

263

—  на дітей, що знаходяться під опікою чи піклуван­ням;

—  на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, чи коли їх стягнення неможливе;

—  на поховання члена сім'ї.

Призначення і виплата допомог сім'ям з дітьми регламентується Положенням «Про порядок призна­чення і виплати державних допомог сім'ям з дітьми*, затвердженим Міністерством праці, Міністерством освіти, Міністерством соціального захисту населення, Міністерством фінансів і зареєстрованим у Міністерст­ві юстиції України 19 березня 1993 р.'

Однак слід зазначити, що пакет нормативних актів, що регулюють соціальний захист сімей з дітьми, попов­нився новими актами. За останній час прийнято ряд актів, що істотно змінили порядок надання державної допомоги сім'ям з дітьми. Це: Закон України від 25 березня 1999 р. «Про внесення змін у деякі закони України в частині здійснення окремих виплат органа­ми соціального захисту населення»,2 на які покладе­ний обов'язок призначення і виплати деяких видів до­помог (одноразової допомоги при народженні дитини; по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; грошові виплати матерям (батькам) по догляду за дітьми у віці до 16 років; на дітей у віці до 16 років (учнів до 18 років); Закон України «Про державну соці­альну допомогу сім'ям» від 1 червня 2000 року;3 поста­нова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1999 р. «Про введення адресної соціальної допомоги малозабез­печеним сім'ям»;4 постанова Кабінету Міністрів Украї­ни від 12 січня 2001 р. «Про розміри державної допо­моги сім'ям з дітьми у 2001 році»5 й інші акти.

Виходячи з переліку допомог, зазначених у норма­тивних актах, і з огляду на тенденцію їх розвитку, ав-

1 Див.: Урядовий кур'єр, 1993.— № 12.

2 Відомості Верховної Ради України, 1999.— № 19.— Ст. 174.

3 Відомості Верховної Ради України, 2000.— № 35.— Ст. 290. 1 Офіційний вісник України, 1999.— № 8.— Ст. 289.

5 Урядовий кур'єр, 2001.— № 8.

264

тор підручника вважає за доцільне розглянути їх усі по порядку.

Допомога по вагітності й пологах. Право на допо­могу з вагітності й пологів мають усі працюючі на під­приємствах жінки. І не тільки працюючі, але й інші категорії жінок. Згідно зі ст. 10 Закону України «Про державні допомоги сім'ям з дітьми» право на допомо­гу по вагітності й пологах мають жінки, звільнені з ро­боти в зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, ор­ганізації; жінки, зареєстровані в службі зайнятості в якості безробітних не менше 10 місяців; жінки, що зай­маються підприємницькою діяльністю, за умови спла­ти страхових внесків у Фонд соціального страхування; творчі працівники, що сплачують страхові внески; учні, що навчаються з відривом від виробництва; військово^ лужбовці, а також звільнені з армії, інших військових формувань і органів внутрішніх справ у зв'язку з ва­гітністю і пологами.

Допомога по вагітності і пологах працюючим жін­кам надається в розмірі 100 відсотків заробітку за ъесь період відпустки в зв'язку з вагітністю та пологами. Тривалість відпустки встановлюється 70 календарних днів до пологів і 56 (у випадку ускладнених родів чи народження двох і більше дітей) — 70 календарних днів після пологів. Розмір зазначеної допомоги обчис­люється сумарно і надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів, тобто за 126 календарних днів.

Момент настання допологової відпустки визначає лікар. На практиці мають місце випадки, коли дополого-ва відпустка перевищує чи, навпаки, складає менше 70 днів. При неправильному встановленні часу пологів відпустка не підлягає продовженню, якщо вона вияви­лася менше 70 днів, оскільки відпустка надається су­марно (126 днів), незалежно від використаних днів до пологів.

Післяпологова відпустка призначена як для віднов­лення сил і здоров'я матері, так і для догляду за непов­нолітньою дитиною. Тому така відпустка надається не

265

тільки жінці, що народила дитину, але і жінці, що уси­новила немовля безпосередньо з пологового будинку. Відпустка в цих випадках надається тривалістю 56 днів із дня народження дитини, зазначеного у свідоцтві про народження. Післяпологовою відпусткою користують­ся і жінки, що народили мертву дитину. Якщо в пері­од вагітності відбувся викидень, то жінці надається відпустка по тимчасовій непрацездатності. При мимо­вільному перериванні вагітності після закінчення 126 днів, жінці надається звичайна післяпологова відпуст­ка тривалістю 56 календарних днів.

Допомога у зв'язку з операцією по штучному пере­риванню вагітності видається за перші 2 дні тимчасо­вої непрацездатності. Починаючи з четвертого дня, ви­плата допомоги продовжується при операції за медич­ними показниками і при мимовільному аборті, а також жінкам, середньомісячна зарплата яких за два попе­редніх календарних місяці не перевищувала встанов­леного законом мінімального розміру. В інших випад­ках, якщо тимчасова непрацездатність у зв'язку з опе­рацією по штучному перериванню вагітності продов­жується понад 10 днів, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності відновляється, починаючи з одинадця­того дня тимчасової непрацездатності.

Жінкам, що закінчили навчальні заклади різного рівня акредитації, аспірантуру, клінічну ординатору або професійно-технічні училища і направлені на ро­боту у встановленому порядку, у період тимчасової не­працездатності, у зв'язку з вагітністю і пологами, до­помога видається з дня призначення явки на роботу. При одержанні відпустки в зв'язку з вагітністю і по­логами під час перебування робітниці в щорічній відпустці допомога надається за всі дні звільнення від роботи, засвідчені лікарняним листком. Іноді відпус­тка в зв'язку з вагітністю і пологами настає у робіт­ниці в період навчальної відпустки, наданої їй у зв'яз­ку з навчанням. У цьому випадку допомога надаєть­ся з дня, коли жінка по закінченні навчальної відпу­стки повинна приступити до роботи. Таке ж правило

266

діє, якщо відпустка в зв язку з вагітністю і пологами наступила у жінки в період, коли вона не працювала в зв'язку з припиненням робіт на підприємстві, в установі, організації. Допомога призначається з дня, коли після припинення роботи жінка повинна була приступити до праці.

На практиці іноді виникає питання, як виплачува­ти допомогу жінці, що перебуває в оплачуваній від­пустці по догляду за дитиною до досягнення нею три­річного віку, якщо в неї виникла нова вагітність? У цьо­му випадку жінці надається вибір — або допомога по вагітності і пологах, або допомога по догляду за дити­ною. При цьому вона повинна приступити до роботи до початку відпустки по вагітності.

У тих випадках, коли відпустка в зв'язку з вагітні­стю і пологами надається в період відпустки без збе­реження заробітної плати, допомога надається лише з того дня, коли жінка повинна приступити до роботи. Якщо жінка перериває відпустку і виходить на роботу, їй потім може бути надана відпустка в зв'язку з вагі­тністю і пологами і допомога на загальних підставах.

У житті зустрічаються випадки, коли вагітну жінку незаконно звільняють з роботи (а звільнення вагітних жінок законодавством забороняється, крім випадків пов­ної ліквідації підприємства, установи, організації з обо­в'язковим працевлаштуванням),1 і поки вона запере­чує в суді звільнення, настає термін відпустки в зв'яз­ку з вагітністю та пологами. Якщо звільнення визнаєть­ся неправильним і робітниця відновлюється на ко­лишній роботі, то допомога за час вагітності і пологів видається з дня винесення рішення про поновлення на роботі.

Підставою для призначення жінкам допомоги по ва­гітності й пологах є виданий у встановленому порядку лікарняний лист, а для жінок-військовослужбовців — довідка лікувальної установи (військово-лікарняної комісії).

1 Ст. 184 Кодексу законів про працю України.

267

Жінкам, звільненим з роботи в зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, допомога по вагіт­ності й пологах до їх працевлаштування призначаєть­ся на підставі довідки ліквідаційної комісії і видано­го у встановленому порядку лікарняного листа.

Жінкам, зареєстрованим у державній службі зайня­тості в якості безробітних не менше 10 місяців, допо­мога по вагітності й пологах призначається на підставі довідки державної служби і лікарняного листа у твер­дому розмірі — 29,50 грн. на місяць. (25% від міні­мальної заробітної плати 118 грн.).

Інші документи підставою для призначення зазна­ченої допомоги служитл не можуть.

Жінкам, звільненим з роботи в зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, і жінкам, зареєст­рованим у державній службі зайнятості в якості без­робітних не менше 10 місяців, а також звільненим з військових формувань, призначення і виплата допомо­ги по вагітності й пологах до їхнього працевлаштуван­ня провадяться органами соціального захисту за місцем проживання.

За допомогою необхідно звертатися в період відпус­тки в зв'язку з вагітністю та пологами, але не пізніше шести місяців із дня закінчення відпустки. Ті, що звер­нулися за допомогою після зазначеного терміну, втра­чають право на одержання допомоги.

Розглядаючи даний вид допомоги, ми дещо вторг­лись у сферу діяльності Фонду соціального страхуван­ня. Допомоги по вагітності й пологах призначаються і виплачуються, як правило, власником підприємства за місцем основної роботи (служби, навчання) жінок за рахунок коштів Фонду соціального страхування. Проте, законодавець допускає при певних обставинах можливість виплати допомоги по вагітності й пологах органами соціального захисту за місцем проживання жінок.

Одноразова допомога при народженні дитини. Ця до­помога призначена для покриття разових потреб сім'ї в додаткових витратах. Вона призначається у твердій

268

сумі — 118 грн. До неї може бути призначена додат­кова допомога матері в розмірі 59 грн. Додаткова до­помога призначається матерям, що стали на облік у ме­дичній установі в ранній термін вагітності (до 12 тиж­нів), що регулярно відвідували і виконували рекомен­дації лікарів.

У випадку народження двох і більше дітей однора­зова допомога призначається сім'ї на кожну дитину. Підставою для призначення допомоги є довідка про на­родження дитини, видана органами РАГСу для одержан­ня допомоги, а для додаткової допомоги матерям, крім того, довідка медичної установи.

На практиці мають місце випадки звертання за до­помогою за кілька місяців після народження дитини. У таких випадках допомога призначається за минулий час, але не більше ніж за 6 місяців перед звертанням, не враховуючи місяця, у якому мати звернулася в уп­равління соціального захисту.

Приклад. У травні 1999 року громадянка М. звер­нулася за призначенням допомоги на сина, що наро­дився 17 липня 1998 року. Допомогу їй було призна­чено з листопада 1999 p., тобто за 6 місяців назад, не вважаючи місяця звертання за допомогою, тому що з мо­менту народження сина пройшло більше 6 місяців.

Допомога по догляду за новонародженою дитиною до досягнення нею 3-літнього віку. Відпустка і допомога по догляду за новонародженою дитиною як міра со­ціальної допомоги сім'ям, що мають дітей, введені в ко­лишньому Союзі РСР у 1981 році.

Право на відпустку по догляду за дитиною мають усі працюючі жінки після відпустки в зв'язку з вагітні­стю та пологами незалежно від наявності певної три­валості трудового стажу. Таке ж право мають і жінки, що навчаються з відривом від виробництва; жінки, звільнені з роботи в зв'язку з ліквідацією підприємства, установи; жінки, зареєстровані в державній службі зай­нятості в якості безробітних; жінки з числа військово­службовців органів внутрішніх справ, звільнені зі служ­би в зв'язку з вагітністю і пологами.

269

Право на відпустку і допомогу по догляду за дити­ною мають і інші особи (батько дитини, бабуся, дідусь) чи інші родичі, що фактично здійснюють догляд за ди­тиною. Відпустка надається в межах досягнення дити­ною 3-літнього віку за заявою особи, що фактично здійс­нює догляд за новонародженою дитиною, і оформляєть­ся наказом власника підприємства чи уповноважено­го ним органа.

Відпустка вважається частково оплачуваною, тобто протягом відпустки виплачується допомога. Розмір її встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2001 року № 1411 «Про розміри держав­ної допомоги сім'ям з дітьми у 2001 році».1 Цією по­становою передбачено, що з 01.01.2001 року допомога призначається в розмірі 30% мінімальної заробітної плати, тобто 35 грн. 40 коп.

На практиці нерідко виникає питання, чи можуть матері використовувати відпустку по догляду за дити­ною не цілком, тобто вийти на роботу до виповнення дитині 3-х років, або використовувати відпустку не всю відразу?

Відпустка по догляду за дитиною може надаватися за бажанням матері цілком чи частково, а також з роз­поділом на частини.

За бажанням жінки й ігших осіб, що фактично здійснюють догляд за дитиною у період перебування їх у відпустці по догляду за дитиною, вони можуть пра­цювати на умовах неповного робочого часу чи вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки по догляду за дитиною.

А як вирішується питання з виплатою допомоги, як­що в період відпустки по догляду за дитиною народи­лася ще одна дитина? Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту України про застосу­вання Положення «Про порядок призначення і випла­ти державних допомог сім'ям з дітьми» від 13.10.93 р. № 016-61/1-01, якщо в період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3 років народжуєть-

1 Урядовий кур'єр, 2000.— № 8.

270

ся інша дитина, то до закінчення відпустки по догля­ду за першою дитиною інша відпустка не надається і допомога не видається. Тобто, за той самий період до­гляду за дитиною (двома дітьми) до досягнення нею трирічного віку може надаватися й оплачуватися ли­ше одна відпустка.

Як виключення, кратність допомоги по догляду за дітьми збільшується відповідно до кількості дітей у ви­падку народження двійні і більше дітей.1

Допомога виплачується органами соціального захис­ту за місцем проживання осіб, яким призначена допо­мога.

Допомога (грошові виплати) працюючим і непра­цюючим матерям (батькам), зайнятим доглядом за трьома і більше дітьми до 16 років. Така допомога призначається в залежності від сукупного сімейно­го доходу, обчисленого відповідно за попередніх півро­ку, і не перевищує (50 грн.) у розмірі — ЗО грн. на місяць.

Допомога (грошові виплати) працюючим і непрацюю­чим особам, зайнятим доглядом за чотирма і більше дітьми у віці до 16 років. При призначенні цієї допо­моги, як і попередньої, враховується середньомісячний сукупний доход членів сім'ї, обчислений за попередній квартал, що встановлений на кожного члена сім'ї (50 грн.), допомога призначається в розмірі 47,20 грн. на місяць.

Допомога на дітей у віці до 16 років (учням — до 18 років). Умови призначення допомог обумовлені рівнем середньомісячного сукупного доходу на члена сім'ї. Розмір допомоги — 11,80 грн. на місяць. Допо­мога призначається незалежно від одержання на дітей пенсій, інших видів допомог. Допомога не призначаєть­ся на дітей батькам, позбавленим у відношенні цих дітей батьківських прав.

Допомога по догляду за дитиною-Інвалідом до до­сягнення нею 16-літнього віку. Утримання дитини-

1 Урядовий кур'єр, 1997.— № 5.

271

інваліда в сім'ї вимагає додаткових витрат. Тому держа­ва, по можливості, дає таким сім'ям допомогу. Щомі­сячні державні допомоги для інвалідів з дитинства бу­ли введені з 1 січня 1968 р. Вони виплачувалися ли­ше інвалідам з дитинства І і II груп, що досягли до часу звертання за допомогою 16-літнього віку. Потім, з 1 січня 1980 року, щомісячні допомоги встановлені і на дітей-інвалідів з дитинства, що не досягли 16-літнього віку.

Право на допомогу по догляду за дитиною-інвалідом має один з непрацюючих працездатних батьків інваліда чи особа, що заміняє їх та здійснює постійний догляд за дитиною-інвалідом до досягнення нею 16-літнього віку.

На відміну від інваліда дитинства І і II груп (що до­сягли 16 років) — дітям-інвалідам з дитинства група інвалідності не встановлюється, а допомога по догляду за дитиною-інвалідом призначається на підставі медич­ного висновку.

Допомога по догляду за дитиною-інвалідом призна­чається в розмірі 41 грн: ЗО коп. на місяць. Виплата допомоги провадиться з дня звертання, якщо воно бу­ло не пізніше 6 місяців із дня виникнення цього пра­ва (наявність медичного висновку на здійснення догля­ду за дитиною-інвалідом працездатною і непрацюючою особою).

Допомоги на дітей-інвалідів призначаються і випла­чуються органами соціального захисту за місцем про­живання.

Допомога на дітей неповних сімей, самотнім мате­рям. Дитина вважається народженою самотньою маті­р'ю, якщо: мати не була одружена ні до, ні після на­родження дитини; мати дитини раніше була одруже­на, але народила дитину від іншої особи до чи після розірвання шлюбу, смерті чоловіка чи пропажі без звістки, але до часу звертання за допомогою у шлюбі не перебуває й у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька, або він зроблений за вка­зівкою матері; мати народила дитину поза шлюбом, а потім одружилася з особою, що не є батьком дитини;

272

жінка не була одружена, записана в книзі народжень у якості матері усиновленої нею дитини.

Законодавством передбачені обставини, наявність яких виключає можливість виникнення права на допо­могу, установлену для самотніх матерів. До них відно­сяться: одержання на дитину пенсії в разі втрати го­дувальника (батька) чи аліментів; визнання особи, від якої жінка має дитину, батьком дитини чи добровільно, чи в судовому порядку; усиновлення дитини іншими особами; вступ жінки в шлюб з особою, від якої вона має дитину; спільне проживання, ведення загального господарства і спільне виховання дітей матір'ю з осо­бою, від якої вона їх народила і з якою не перебувала і не перебуває у шлюбі; народження дитини не пізніше 10 місяців із дня смерті чи факту визнання без звістки зниклою особи, що перебувала з матір'ю дитини в за­реєстрованому шлюбі.

Державна допомога самотнім матерям, у тому числі вдовам і вдівцям з дітьми, що не одержують на них пенсії в разі втрати годувальника чи соціальну пенсію, призначається в розмірі 11,80 грн. на місяць на кож­ну дитину. На дітей самотнім матерям (вдовам, вдів­цям) з числа дітей-сиріт і дітей, що залишилися без опі­ки батьків, що були вихованцями дитячих будинків (шкіл-інтернатів), призначається допомога у розмірі 23,60 грн.

У випадку народження двох і більше дітей допомо­ги на дітей самотнім матерям призначаються на кож­ну дитину. Призначають допомоги органи соціально­го захисту за місцем проживання. Виплачуються до­помоги щомісяця з місяця народження дитини по місяць досягнення нею 16-літнього віку (учнів — 18-літнього віку).

Допомога на дітей військовослужбовців термінової служби. Ця спеціальна щомісячна допомога була вве­дена з 1 січня 1964 р. постановою Ради Міністрів СРСР від 25 жовтня 1963 р. Вона зберегла своє значення і по сьогоднішній день. Порядок призначення допомо­ги сьогодні регулюється Законом України «Про дер-

273

жавні допомоги сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 р.

Допомога на дітей військовослужбовців термінової служби (по представленню військкомату) призначається і виплачується органами соціального захисту за місцем проживання сім'ї, батько дітей якої проходить військову службу. За загальним правилом одержувачами допо­мог є дружини солдатів, матросів, сержантів і старшин термінової служби, а також курсантів, слухачів військо­во-навчальних закладів з числа військовослужбовців термінової служби. Допомога може призначатися і на дітей військовозобов'язаних, призваних на навчальні збори (у тому числі & осіб офіцерського складу запа­су), призваних на військово-навчальні збори.

Допомога виплачується щомісяця протягом усього періоду проходження військовослужбовцем — батьком дитини — дійсної військової служби (навчання чи при­зову на навчальні збори) батыса дитини. При звільненні в запас по закінченні термінової служби чи вибуття з інших причин, а також зарахуванні на надстрокову службу, призначенні на офіцерську посаду виплата до­помоги припиняється.

Розмір допомоги встановлений у твердій сумі. На од­ну дитину допомога складає 17 грн. 70 коп. на місяць.

Допомога призначається на рідних і усиновлених дітей. На дітей, що народилися чи усиновлених до призову батька на військову службу, допомога призна­чається з дня його явки у військкомат для відправлен­ня у військову частину. Якщо ж дитина народилася чи усиновлена після призову батька на військову службу, допомога призначається з дня народження чи усинов­лення.

Допомога призначається на дітей, у відношенні яких військовослужбовець визнаний батьком. Так, якщо шлюб не зареєстрований І військовослужбовець не зна­читься батьком дитини, то допомога матері дитини не призначається. У випадку вступу в шлюб з матір'ю ди­тини після призову на військову службу допомогу на дитину, що народилася до реєстрації шлюбу, може бу-

274

ти призначено тільки з дня реєстрації шлюбу і за умови запису військовослужбовця батьком дитини.

Призначення допомоги на дітей військовослужбовців термінової служби не перешкоджає виплаті на цих дітей допомог, установлених для малозабезпечених сімей і за іншими підставами.

Державні допомоги сім'ям з дітьми, що постражда­ли внаслідок Чорнобильської катастрофи. Право на до­помогу мають сім'ї, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» чи на умовах, встановлених законодавством про державні допомоги сім'ям з дітьми. Допомога призначається на кожну ди­тину, що втратила одного з батьків в результаті Чорно­бильської катастрофи, на дітей-інвалідів, сім'ям, що втратили годувальника з числа ліквідаторів аварії, і потерпілих від Чорнобильської катастрофи, розмір до­помоги диференційований у залежності від категорії потерпілих.

Допомога на дітей, що знаходяться під опікою чи на піклуванні. Допомога призначається і виплачуєть­ся місцевими органами освіти за місцем проживання осіб, яким призначена допомога. Допомога встановле­на у розмірі 47,20 грн. на місяць. Однак і цей вид до­помоги призначається і виплачується в тому випадку, якщо середньомісячний сукупний доход на кожного члена сім'ї, де знаходиться опікуваний, не перевищує встановленого рівня (46 грн.) на місяць.

Тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, бать­ки яких ухиляються від сплати аліментів, чи коли їхнє стягнення неможливе, або одержують аліменти в сумі, меншій ніж встановлений мінімальний розмір.

Конституція України (ст. 51) зобов'язує батьків утри­мувати та виховувати своїх дітей до їх повноліття. Обо­в'язок батьків утримувати неповнолітніх дітей зафік­сований і в ст. 61 Кодексу про шлюб і сім'ю України.

Держава і суспільство допомагають сім'ям у вихо­ванні і утриманні дітей. Розміри і форми цієї допомо­ги міняються в залежності від можливостей держави.

275

Якщо батьки не виконують добровільно обов'язку по ви­хованню і утриманню дітей, особи, що виховують їх, мо­жуть стягнути з батьків аліменти через суд. Існують, однак, і такі батьки, що ухиляються від сплати аліментів, ховаються від сім'ї. У цих випадках суди виносять ви­значення1 про розшук таких батьків. На підставі визна­чення суду органи внутрішніх справ здійснюють роз­шук батьків, що ховаються.

Поки батьки (у переважній більшості випадків це батько) розшукуються, сім'ї, у яких виховуються діти, знаходяться в скрутному матеріальному становищі.

З метою надання матеріальної допомоги дітям, бать­ки яких ухиляються від сплатч аліментів і розшуку­ються органами внутрішніх справ, з 1 січня 1985 р. вве­дена в колишньому Союзі РСР виплата тимчасових до­помог на неповнолітніх дітей, що збережені в Україні і в даний час.

Тимчасова допомога призначається в розмірі 7,40 грн. на кожну дитину.

Право на тимчасову допомогу (аліменти) на непов­нолітніх дітей .має (мати) батько.

Ця допомога носить тимчасовий характер. Вона вип­лачується органами соціального захисту в період роз­шуку батьків, що ухиляються від сплати аліментів. До­помога виплачується щомісяця з місяця звертання за допомогою по місяць досягнення дітьми 16 (учнем — 18) років.

Допомога на поховання члена сім'ї. Членам сім'ї по­мерлого пенсіонера чи особі, що здійснила похорони, виплачується допомога на поховання. Порядок призна­чення і розмір цієї допомоги визначені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р.1 До­помога на похорони призначається в розмірі 150 грн. Сім'ям, чий сукупний доход на члена сім'ї не переви­щує встановленого рівня, надається додаткова допомо­га на похорони у розмірі 90 грн.

Перераховані види державної допомоги носять цільо­вий характер і є додатковою матеріальною підтримкою

ЗП України, 1996.— N° 15.— Ст. 412.

276

малозабезпечених, багатодітних та неповних сімей. То­му їхні розміри порівняно невеликі. Та й можливості держави теж невеликі.

На перехідний період, — говориться в Основних на­прямках соціальної політики на 1997-2000 роки — інститути пенсій і соціальних допомог будуть доповню­ватися в залежності від сукупного сімейного доходу ад­ресними виплатами. З 1 квітня 1999 р. почато впровад­ження принципово нового механізму надання адресної державної допомоги сім'ям з низькими прибутками. 22 лютого 1999 р. Кабінет Міністрів України прийняв спеціальну постанову № 238, якою затвердив Положення про умови і порядок надання адресної соціальної до­помоги малозабезпеченим сім'ям.1

Відповідно до цього документа соціальна допомога буде надаватися не конкретному члену сім'ї, як було раніше, а сім'ї в цілому, що складається з непрацездат­них, непрацюючих осіб (пенсіонерів, неповнолітніх дітей та інших найменше соціально захищених осіб). Критерієм підходу до призначення адресної соціаль­ної допомоги буде середньомісячний сімейний сукуп­ний прибуток. Величина його розміру на кожного члена сім'ї постійно змінюється в сторону збільшення. Зараз вона становить — 50 грн.

Ті зміни, які були зроблені Кабінетом Міністрів України наприкінці 2000 року про соціальну підтримку пенсіонерів, торкнулися і малозабезпечених сімей. Під­нято рівень соціальних виплат сім'ям з дітьми, прове­дено коригування середньомісячного сукупного дохо­ду на члена сім'ї. Тепер він обчислюється із прибутку за останні шість календарних місяців, які передують місяцю звертання за допомогою.2

1 Офіційний вісник України, 1999.— № 8.-

2 Офіційний вісник України, 1999.— № 8.-

Ст. 289. Ст. 289.

277

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 19      Главы: <   8.  9.  10.  11.  12.  13.  14.  15.  16.  17.  18. > 

Лучшие книги


Введение в право - П. Сандевуар.
Господарське право України - В.С. Щербина.
Основи римського приватного права - Є.М. Орач, Б.Й. Тишик.
Жилищное право - О.А. Городов.
Государственное и региональное управление - Э.А. Уткин, А.Ф. Денисов.
Адвокат как субъект доказывания в гражданском и арбитражном процессе - А.А. Власов.
Защита в советском семейном праве - З.В. Ромовекая.
Использование специальных знаний при установлении фактических обстоятельств уголовного дела - В.Д. Арсеньев, В.Г. Заблоц
Идентификация при расследовании преступлений - В.Я. Колдин.
Правоохранительные органы. Конспекты лекций - Р.А. Беленков.
Государство и местное самоуправление в России. Теоретико-правовые основы взаимодействия - Е.М. Ковешников.
Организация управления оперативно-розыскной деятельностью - В.П. Хомколов.
Криминалистика - Л.Л. Каневский.
Административное право из курса правоведения по Народной энциклопедии изд. 1911 г.
Обязательное государственное страхование и единовременные пособия для военнослужащих, получивших повреждение здоровья -
Ответственность в системе гарантий конституционных норм - Н.А. Боброва, Т.Д. Зражевская.
Налогообложение в сельском хозяйстве - Е.Ю. Бирюкова.
Актуальные проблемы категории субъективного вещного права - Д.А. Малиновский.
Административно-территориальная организация капиталистического государства - А.А. Транин.
Отражение хозяйственных операций по новому плану счетов - А.В. Брызгалин, В.Р. Берник.




Кол-во книг: 2249, статей - 10036
 
polkaknig@narod.ru ICQ 474-849-132 © 2005-2009 Материалы этого сайта могут быть использованы только со ссылкой на данный сайт.